Мабуть, ні про одному рослині не існує стільки міфів і легенд, як про троянду – ця квітка з’явився на землі багато мільйонів років тому і до сих пір користується підвищеною популярністю у квіткарів всіх країн світу. Троянди шанувалися і в Стародавній Персії, і в Греції, і у Франції, а от у Росії ця квітка довгий час вважали язичницьким символом. Високі декоративні якості цієї рослини оспівуються в піснях, йому присвячують оди і трактати, багато стародавні роду поміщають його на свої герби.

Легенди про квітка троянда: де і як з’явилися ці рослини

Історія квітки троянда почалася в Стародавній Індії: саме звідти до наших днів дійшло перша згадка про цю рослину.

В одному з трактатів розповідається, що якщо чоловік приніс цареві троянду, то за законом він може просити у царя чого завгодно.

Як з’явилася квітка троянда, в цій рукописи не йдеться, зате є красива легенда, з нею пов’язана:

Одного разу в розкрився бутоні троянди, що складається з 108 великих і 1008 маленьких пелюсток, з’явилася найкрасивіша на світі жінка — Лакшмі. Охоронець Всесвіту Вішну, побачивши її, поцілував і зробив своєю дружиною.

Згідно з цією легендою про троянду, Лакшмі стала богинею краси, а сама рослина — символом божественної таємниці і божественним квіткою.

Перше матеріальне підтвердження того, де з’явилися троянди, було знайдено в алтайських курганах (V—IVтыс. до н. е..) — в них знайшли срібні монети з висіченими на них трояндами.

Особливо шанувалася троянда в Стародавньому Ірані (Персії), і за назвою троянди — «гюль» — цю країну часто називали Гюлістан.

Тут є свій міф про кольори троянди та історії їх походження:

Перська легенда про рослину роза говорить: одного разу до Аллаха з’явилися діти Флори, поскаржилися на вічно сонний лотоса і попросили призначити їм замість нього нового повелителя; Аллах призначив правителькою білу троянду з гострими шипами; побачивши нову царицю квітів, соловей в захваті так сильно притиснувся до неї грудьми, що поранився, а пелюстки стали рожевими.

Нащадки давніх персів придумали новий міф про троянду, згідно з яким біла квітка виріс з крапель поту пророка Магомета:

Коли він вночі сходив на небо, з крапель поту супроводжував його сходження архангела Гавриїла — червона троянда, а з крапель поту колишнього при Магометі віслюка з’явилася жовта троянда.

Звідси йде шанобливе ставлення мусульман до троянди і їх віра в очищувальну силу рожевої води.

Звідки взялася роза: міфи про квітку

Найбільш раннім зображенням троянд в Європі є фрески Кносського палацу на Криті, які датуються XVI ст. до н. е. Приблизно в той же час троянда мала велике поширення і в Єгипті. При розкопках єгипетських гробниць 170 р. до н. е. виявлені вінки з троянд, які так добре збереглися, що вдалося навіть встановити їх ботанічний вид.

Стародавні греки вважали троянду даром богів і вірили, що вона з’явилася з білої піни, що покривала тіло Афродіти, що виходить з моря при народженні. Оцінивши новий красивий квітка, боги тут же окропили його нектаром, завдяки чому у троянди з’явився найтонший божественний аромат. Але нектар не зробив квітка безсмертним, тому що злі сили позаздрили його красі.

Роза залишалася білою, поки не сталося нещастя. Афродіта отримала звістку, що її коханий Адоніс смертельно поранений вепрами. Не розбираючи шляху, богиня краси побігла до місця трагедії. Кілька крапель її крові впали на троянду, і з білих пелюстки її стали яскраво-червоними.

Інший міф про те, як з’явилися червоні троянди, говорить, що ця квітка світу подарував Амур. Якось під час бенкету богів Амур, пурхаючи, перекинув посудину з нектаром, і ця чарівна рідина надала квітів дивний запах і пофарбувала в червоний колір.

Як бачите, у кожного народу є свої легенди, звідки взялася троянда, і це додає прекрасному квітці привабливості.

Легенда, звідки з’явилася назва «троянда»

Якщо говорити про те, звідки взялася назва «троянда», то стародавні греки впевнені, що воно з’явилося завдяки богині Флору:

Згідно з цим міфом про троянду, Флора примудрялася досить довго уникати зустрічі з Амуром, але той все-таки наздогнав її і вразив своєю стрілою. Флора запалала любов’ю, але тепер Амур почав її уникати. У відповідь богиня створила квітка, який би сміявся і плакав, поєднував у собі смуток і радість. Побачивши квітку, вона захотіла присвятити його своєму коханому і назвати «Ерос», але запнулася і сказала тільки «рос», і з тих пір всі називають цю квітку трояндою.

Але і це ще не всі версії!

Ще одна легенда про те, звідки з’явилася троянда, також пов’язана з Амуром:

Нібито закохана в нього богиня полювання Діана якось у нападі ревнощів до вродливої німфи Розалії вбила її, поранивши колючими кущами терну. Засмучений Амур, знайшовши бездиханне тіло коханої, заплакав, його сльози падали на тернина і перетворювалися в дивовижної краси квіти — троянди.

Стародавні греки любили троянди, ці квіти використовували для прикраси жител, храмів численних богів (і в першу чергу, звичайно, Афродіти) і громадських будівель, колісниць і вулиць. Їх носили на голові у вигляді вінків як знак трауру ними прибирали пам’ятники і урни з прахом, бо вірили, що запах троянди охоронить останки від руйнування і буде приємний душам померлих.

З Греції троянда потрапила в Рим, де також стала улюбленою квіткою. Римляни вирощували троянди заради їх пелюсток. Пелюстками наповнювали ароматичні подушечки, додавали їх у парфуми, їжу, косметику, а по святах усипали ними підлоги. У давнину вже була відома технологія виготовлення з пелюсток троянд ароматичного масла.

Після падіння Римської імперії про троянду на час забули, тому що вона вважалася у християн язичницьким символом. У середні століття популярність троянд повернулася і, як свідчать картини того часу, вони навіть стали частиною культу Діви Марії. Під час молитви ченці перебирали чотки, зроблені з сухих плодів шипшини.

Скільки існує сортів троянд

Численні сорти троянд з’явилися наприкінці XVIII століття.

Мало хто знає ще один цікавий факт про троянди: виявляється, розоводством займався навіть Наполеон. В розведення троянд він вкладав величезні кошти. Його дружина в замку Шато де Мальмезон зібрала по тим часам кращу колекцію троянд.

Відомо, що культурні троянди відбулися від дикорослих квітів. Найпоширеніший з них — шипшина, або «собача троянда», родом з Північної Європи. У XTV столітті хрестоносці завезли в Європу з Близького Сходу галльську і дамаську троянди. Вони стали прабатьками, як тепер прийнято говорити, старовинних сортів.

І тільки в XVIII столітті у Франції, а потім в Англію потрапили китайські троянди. Вони відрізнялися більш тривалим періодом цвітіння.

Зусилля селекціонерів в кінці XVIII — початку XIX століть були спрямовані на виведення сортів з повторюваним цвітінням, і ці зусилля були винагороджені отриманням групи нових сортів троянд, так званих ремонтантних (повторюють цвітіння).

А від схрещування ремонтантних троянд з чайними і сортів чайних троянд між собою були отримані чайно — гібридні троянди.